Ви любите своє місто?!

Цій статті уже 22 роки. На жаль, не втратила вона своєї актуальності й до сьогодні. Тому відважився поділитись нею із Вами.

Ви любите своє місто? То подивіться на нього очима патріота, якому зрозумілі й близькі його біди і болі та який хоче і може щось здійснити в тій долі на краще, хоч це нелегко.

Чому збайдужіли..?

Хоч вкрай рідко та все ж примушую себе посидіти трошки на самоті у роздумах, щоби відволіктись від щоденних турбот і клопотів. І щораз частіше помічаю, що в моїй душі починає звивати собі гніздечко... байдужість. Однак, швидше за все, що цю бактерію я підхопив у середовищі своїх близьких чи знайомих.
А тому, шановні "свободівці" й читачі, хотів би із Вашою допомогою знайти відповідь на кільканадцять запитань. Очевидно, що вони риторичні. Гадаю ці проблеми не дають спокою не тільки мені одному. Так, я трошки ідеаліст. Та виглядає, що настала година "Ч", аби нарешті переоцінити події навколо нас.

Непричесані гадки /ІІІ/

В епоху інформаційного прогресу на людину "звалюється" шквал інформації. Не все можна запам'ятати. А часом буває, що на гадки приходять надзвичайно цікаві аналогії. Публікуватиму тут майже всі свої здогадки й припущення, або ж щось із того, що вдалось почути від інших співрозмовників. 

"Мамо, я тебе бачу!"

  Таким є життя, люди щодня на світ народжуються і йдуть з нього. Кожне наступне покоління приходить на зміну попередньому, продовжуючи лад і культуру того чи іншого народу. Щоправда, у цій зміні поколінь є ланка, що випадає не з'явившись. Це - жертви абортів, хлопчики й дівчатка, які помирають ще не народившись.

Непричесані думки /ІІ/

В епоху інформаційного прогресу на людину "звалюється" шквал інформації. Не все можна запам'ятати. А часом буває, що на гадки приходять надзвичайно цікаві аналогії. Публікуватиму тут майже всі свої здогадки й припущення, або ж щось із того, що вдалось почути від інших співрозмовників. 

Церква й інтеліґенція

Цей допис знайшовся на сторінках пресового органу Коломийсько - Чернівецької Єпархії УГКЦ - газети "Християнський вісник". Надрукований він був у січневому номері 1996 року Божого, але, на превеликий жаль, своєї актуальності ще не втратив. Подаю дослівно.

Ось і виповнилась четверта річниця з дня проголошення Незалежності України /після референдуму в грудні 1991 р. - прим. моя/. Але чи ми усвідомили себе українцями-християнами в повному розумінні цього слова? Чи ми належно оцінили найбільший дар України - відкриття дороги до Бога, відродження з попелу нашої духовної провідниці - УГКЦ?

З історії дзеркала

Історія дзеркала - одного із найцікавіших предметів нашого побуту - налічує близько п'яти тисяч років. Шлях його проліг від полірованої поверхні камінця чи шматка металу до величезних дзеркал на фасадах сучасних хмарочосів. У Давньому Єгипті їх спочатку виготовляли з чорного мармуру і вулканічного каменю обсидіану, пізніше - з бронзи із тонким шаром золота чи срібла. Металеві дзеркала прижились у Римі. Тут з'являються і портативні "кишенькові" люстерка.