Чому збайдужіли..?

Хоч вкрай рідко та все ж примушую себе посидіти трошки на самоті у роздумах, щоби відволіктись від щоденних турбот і клопотів. І щораз частіше помічаю, що в моїй душі починає звивати собі гніздечко... байдужість. Однак, швидше за все, що цю бактерію я підхопив у середовищі своїх близьких чи знайомих.
А тому, шановні "свободівці" й читачі, хотів би із Вашою допомогою знайти відповідь на кільканадцять запитань. Очевидно, що вони риторичні. Гадаю ці проблеми не дають спокою не тільки мені одному. Так, я трошки ідеаліст. Та виглядає, що настала година "Ч", аби нарешті переоцінити події навколо нас.

Про особливості "червоної душі"

Якось по "брехунцю" правду глаголив п.Яворівський: ділився враженнями, що бачив минулоріч рейтинги довіри українців. На останній позиції були повії, а передостанню сходинку народ зарезервував для... політиків. Для пана-депутата було образливо, що не навпаки. Адже, за його словами, повії продають тільки тіло, а політики - навіть і душею торгують...

Пам'ятай день святий святкувати! Епістолярій

Впродовж багатьох років важко було збагнути до кінця сенс фрази: "Всяка влада - дана/післана Богом". Хіба аж цього року, гостюючи на Різдвяні свята у батька, почав розуміти суть справи. Кажучи "народною" мовою: "Яку люди собі заслужили владу - таку Господь і посилає".

...Минулого року "українська" політична еліта влаштувала грандіозне святкування 1020-ї річниці хрещення Русі-України, а при найменшій нагоді наголошується про наші християнські корені. Не зрозуміло тільки чи усвідомлюють промовці про що вони говорять!? Бо як інакше пояснити практику котра склалась останніми роками: із 31 грудня по 7-8 січня відпочиваємо "по повній", а вже 8-9 січня, 19 січня спішимо до праці, адже 8 березня, 1-2, 9 травня знову захочеться "свята". Отож, третій день Великодніх свят потрібно знову приступити до роботи.
Постає запитання: що святкуємо 1-6 січня? Відколи для для християнина цивільний Новий Рік став важливішим від приходу на світ Спасителя? Ба більше. "Васьмоє марта" - торжественніше, аніж Богоявлення /і припадає часом на Великий Піст!/. Люди, люди!!? Чому ж тоді нарікаємо на Бога, за те, що не вислуховує наших молитов? А за що нас Пан-Біг має благословити??!
...В липні Івано-Франківщина чи не найбільше потерпіла від повені, але чи зробили висновки? Жодних!!! Це заявляю з впевненістю, бо коли проїжджав жовтневої неділі через Станіславів, їдучи на церковний відпуст, то зауважив авторинок із тисячами машин і покупців. А в цей же час по напівпорожніх церквах відправлялась Свята Літургія. А найжахливіше те, що Церква мовчить! Мовчать і наші націонал-демократи, включно із тими, які протирають штани у кріслах ЗАТ "Верховна Рада України". Щоправда, "прорвало" їх коли захотілось по-піаритись у справі випрошення Патріархату для УГКЦ. Очевидно, зовсім не читають історії, або читають тільки з одного джерела. Зрештою, чи багатьох прохачів Патріархату можна назвати практикуючими католиками? Якщо так, то чому ж тоді неділя не шанується на належному рівні; чому в школах та інших навчальних закладах немає християнської етики?
На кухнях і біля клумб частенько можна почути про те, як нам жиди заважають жити й творити. Інколи чутно також і схвальні відгуки про їхній спосіб виховання дітей. Не заперечую - варто було б і нашим батькам у їхніх повчитись. Не завадило б перейняти й інший досвід чи то практику - щодо святкування суботи. Чимало українців на власні очі бачили, що вже з полудня у п'ятницю Ізраїль починає "завмирати" в очікуванні "сабату". А у нас по неділях - шабаш!!?...
А на закінчення про те, з чого починав. Знаючи з періодики про високий патріотизм та духовність Сокальщини сподівався, гуляючи Червоноградом, підтвердити для себе цю опінію. Взамін отримав розчарування, бо на саме Різдво за майже двогодинну прогулянку не почув жодної(!!!) коляди. Натомість склалось враження, що перебуваю в Іраку або переглядаю в кінотеатрі бойовик: гуділо, тріскотіло, стріляло...На запитання скільки може коштувати один із кращих феєрверків, почув - біля трьохсот гривень!?
А нам кажуть, що світом гуляє криза. Хіба???!

20-21  cічня 2009р.Б 

Без Бога - ані до порога! Епістолярій

Це був хіба перший лист, який я написав і зумів зберегти чернетку, аби в разі оприлюднення в газеті міг звірити чи все вірно написано. Ідея його написання виникла після знайомства із текстом проекту Конституції, який ВО"Свобода" подало для ознайомлення широкій громадськості. Датування в кінці тексту - відповідає даті написання листа.


Вельмишановний Олеже Ярославовичу!
Із великим захопленням читав рядки нарису про Ваш славний рід! І вкотре переконуюсь, що "без Бога - ані до порога". Тобто, якщо батьки хочуть добре виховати своїх дітей, то найперше повинні подбати про добру християнську формацію! І більш, ніж впевнений, що незважаючи на атеїстичне цунамі, яке вирувало в Україні,- мати зуміла прищепити Вам паростки побожності.
Зрештою, якщо переглянути біографічні нариси більшості видатних людей, коріння котрих із Галичини - майже всі походять із священичих родів. Цей факт можна сміло використовувати проти тих, які захищають абсолютне роз'єднання Церкви й держави.
А тепер до діла...
Кілька тижнів тому потрапила мені до рук майбутня Конституція України, розроблена за ініціативи Вашої партії. Відразу хочу зауважити, що не читав її докладно. Однак, хочеться зробити акцент на дуже делікатну справу, котра, як на мене, надзвичайно важлива.
Мова піде про присягу.
На моє глибоке переконання, в кінці тексту присяги /як Президента так і депутатів Національної Ради/ слід було б додати слова:" ...І в цьому хай допоможе мені Господь Бог!" Адже в преамбулі є слова:"Керуючись... Божою Волею...", а у статті 3.3 автори проекту Конституції  стверджують, що "Українська держава повинна бути серцевиною духовності Української Нації та всієї європейської цивілізації". Бажання це доволі сміливе і, водночас, вкрай актуальне й справедливе. Але... Повертаюсь до того з чого починав:"Без Бога - ані до порога!".
Яким же було моє здивування, коли, готуючись до написання цього листа, захотів знайти запропоновану поправку в тексті присяги славних вояків УПА - а хоч свічкою серед білої днини шукай!? Отож, тепер стає зрозумілим чому послідовники Донцова і Бандери не зуміли довершити розпочату справу: бо не задекларували, що просять помочі у Всевишнього! А те, що без належного фінансування й обмундирування все ж зуміли досягти таких висот, що навіть знаменитий генерал де Голль дивувався - то завдяки капеланам, котрі відправляли Богослужіння для повстанців. А яких же висот могли наші герої досягти із цією поправкою??!
Адже, націоналізм тотожний консерватизму, а коріння останнього - у християнстві; європейська цивілізація - християнська за своєю суттю. Та й наші "батьки нації" іменують Україну європейською державою із тисячолітньою християнською цивілізацією!


5-7 січня 2009р.Б.