З історії дзеркала

Історія дзеркала - одного із найцікавіших предметів нашого побуту - налічує близько п'яти тисяч років. Шлях його проліг від полірованої поверхні камінця чи шматка металу до величезних дзеркал на фасадах сучасних хмарочосів. У Давньому Єгипті їх спочатку виготовляли з чорного мармуру і вулканічного каменю обсидіану, пізніше - з бронзи із тонким шаром золота чи срібла. Металеві дзеркала прижились у Римі. Тут з'являються і портативні "кишенькові" люстерка.




У дзеркалах здавна вбачали щось таємниче, магічне. Вважалося, що з їхньою допомогою можна побачити минуле і майбутнє, відвідати інші країни.
В XVI ст. починають вставляти дзеркала у рамки. Здебільшого вони були невеликі, прямокутні, плоскі. Однак із часом їхні розміри збільшуються, оскільки навчилися виливати скло з розтопленої маси, що давало можливість формувати великі скляні площини. Пластини після шліфування та полірування покривали оловяною або срібною амальгамою. Пізніше вона стала ртутною, така вона і в наші дні.
У ХІХ ст. дзеркала вже виготовляють на фабриках, і вони перестають бути привілеєм багатих, широко входять у побут різних верств населення.
Нині дзеркало - один з важливих елементів інтер'єру наших осель. Виконує воно дві основні функції: практичну - дає можливість швидко побачити та виправити вади Вашого зовнішнього вигляду; декоративну - зорово збільшує та прикрашає приміщення, робить його світлішим.
Різноманітне використання дзеркала - цієї, на перший погляд, незначної деталі в облаштуванні житла - допоможе виявити Ваш добрий смак та вміння зробити "щось із нічого".