середа, 19 грудня 2012 р.

Щоб на морозі не червонів ніс

Хоч і кажуть, що у природи немає поганої погоди, проте певні пори року завдають декому прикрощів.
Скажімо, зима, мороз. Уявіть картину: жінка навела перед дзеркалом красу, вдягнулася - і вийшла на вулицю. Ось тут і чекає на неї холод. А від нього ніс ураз червоніє, шкіра стає сухою і щемить, сльозяться очі...


пʼятниця, 14 грудня 2012 р.

Для здоров'я людей

Теорія сумісності харчових продуктів, розроблена американським медиком Шелтоном, знаходить дедалі більше прихильників. Про її секрети на прохання кореспондента “Укрінформ” розповідає заступник головного лікаря Республіканського центру здоров’я, кандидат медичних наук Л. Є. Меламент:

неділя, 9 грудня 2012 р.

Який має бути редактор?

Редактор газети чи журналу мусить визначатися найвсестороннішою освітою, об'єднуючи у своїй особі прикмети найрізнородніших людських знань.

  1. Редактор мусить бути купцем, що добре все важить і оцінює.
  2. Редактор мусить бути музиком, що має такт і все знаходить відповідний тон.
  3. Редактор мусить бути шевцем, що знає у котрому місці тисне чобіт його читача.
  4. Редактор мусить бути добрим пливаком, що вміє плисти проти струї думок і переконань.
  5. Редактор мусить бути артистом, що добре грає свою, часто нелегку, ролю.
  6. Редактор мусить бути добрим ловцем, що вміє сполювати новинку, не зістріливши качки.
  7. Редактор мусить бути добрим стрільцем, що завсіди попадає у ціль.
  8. Редактор повинен бути кухарем, що все вміє приготовити смачну духову поживу.
  9. Редактор повинен бути добрим пішоходом, що заєдно йде з духом часу.
  10. Редактор мусить бути сівачем, що сіє насіння чесноти, добра й краси.
Чиє звання вище, всесторонніше й шляхотніше, як звання редактора? Але й заразом чия відповідальність більша?...
                                                                                                                        Ф. Ф.            

(Україномовний місячник "Ми і світ" із Німеччини, червень 1950 р., тогочасний правопис - збережено) 

P. S. А я гадаю, що з кожним місяцем ці вимоги до очільників мас-медіа все актуальніші, якщо тільки вони хочуть, аби їхні дітища довго існували!? 

вівторок, 4 грудня 2012 р.

Незалежність

Уже понад 21 рік живемо у незалежній Україні. Можна довго і справедливо дискутувати щодо наповнення цієї незалежності реальними справами. Натрапивши на статтю у Жидачівській районній газеті "Новий час" , був вражений, що порушені у ній проблеми знову виринають на порядок денний небайдужих співгромадян!

Дуже багато дискусій велося навколо слова "незалежність" на сесії Верховної Ради України. "Ліві" трактували це слово по-своєму. Спробую висловити своє ставлення до "незалежності", пояснити як розумію її я.
Незалежність - це коли ти народишся на світ в пологовому будинку, де немає тараканів, але є одноразові шприци і пеленки.
Незалежність - це коли ти підеш до школи, і тебе будуть вчити на твоїй мові, а твого сусіда Абрама - на його. У перший день вересня ти не почуєш на урочистій лінійці, що "рік від року поліпшується матеріально-технічна база нашої школи", а прийшовши у свій клас, не впізнаєш, що завдяки піклуванню партії і уряду у вас тільки один буквар на рідній мові. Коли ти напишеш твір на вільну тему "Моя Україна", вчителька не буде заставляти тебе добавити слово "радянська". За критику діяльності Комуністичної партії ти все ж таки одержиш золоту медаль за середню школу і в характеристиці не буде записано, що ти морально нестійкий.
Незалежність - це коли ти будеш студентом Львівського університету, і на лекції з історії держави і права твій чорношкірий ровесник із Гани, який вчиться на гроші своєї країни, а не твоєї, нахилиться до тебе і запитає по-українськи, що означає слово "незалежність", і ти по-англійськи поясниш йому це.
Незалежність - це коли ти будеш служити в професійній армії, де немає "дідівщини" і "землячеств". Ніхто не назве тебе ніколи "хохлом", а твого друга "чорношкірим" за те, що ви думаєте і розмовляєте у сні по-своєму. Охороняти ти будеш кордони своєї держави, і нікому не прийде на думку послати тебе в Тбілісі або Баку розв'язувати національні конфлікти і подавати інтернаціональну допомогу братньому сусідньому народові. В неділю ж ти зможеш поїхати в гості до своїх родичів або до коханої дівчини.
Незалежність - це коли твоя дівчина захоче поїхати із тобою під час літньої відпустки на Канарські острови або відвідати одну із столиць європейських країн. При цьому ти впевнений, що перед вашою поїздкою ніхто не буде з'ясовувати у тебе чи був ти раніше за кордоном і чи є там у тебе родичі.
Незалежність - це коли ти вийдеш на маніфестацію із вимогою до уряду про підвищення зарплати до 2000 доларів у місяць, оскільки це є середня зарплата робітника в Європі. При цьому ніхто не буде випробовувати на тобі балончики з нервово-паралітичним газом або нову модель гумової палиці.
Незалежність - це коли твій син приніс із школи "5" з історії, і ти похвалиш його за це тому, що знаєш, він одержав її не по тій історії, де вчать про бандерівські банди, зрадника Мазепу, про перемогу колективізації, а по тій, в якій пишеться про Переяславську Раду як про таку, що закабалила твій народ, і говорять правду про владу, яка розстріляла твого діда і задушила голодом твою бабцю.
Незалежність - це коли тебе в черговий раз провідає знайомий хлопець із Нью-Йорка, і ти знову випєш з ним добру чарку коньяку. Після цього чемні люди в цивільному не запропонують детально написати, де і що ви  пили і кого при цьому згадували.
Незалежність - це коли ти говориш у парламенті України і ніхто тебе не перебиває при цьому словами: "Виключіть первий мікрохвон. Сядьте, вам ніхто слова не давав."
Незалежність - це коли із телепередач і газет зникають листи ветеранів війни і праці із закликами дати рішучу відсіч "націоналістам-екстримістам" (лапки мої - прим. автора) із Народного Руху України, які навіть вночі не сплять, а розпалюють між тобою, Сашком, і Абрамом, а також з Іриною, котра давно вже стала твоєю дружиною, міжнаціональну ворожнечу.
Незалежність - це коли ніхто не лякає тебе, що твій народ не зможе вижити без великого "старшого брата", що всі приречені будувати єдиний спільний дім.
Незалежність - це коли величезні автофургони із нахабним великим написом "Центровивіз" (чи бачив ти коли-небудь хоч один раз такі фургони, де бодай маленькими буквами було написано "Центроввіз"?) під'їдуть не до чужих, а до наших магазинів. 
Незалежність - це коли ти впевнений, що ніколи вже не закриють цéркви у твоєму селі і твої діти будуть охрещені та вінчані у храмі Божому, а цвинтар, де тебе поховають після смерті, не буде знесений бульдозерами і на його місці не побудують басейн ім. XXVIII з'їзду КПРС або парк ім. тов. Лигачова...
Незалежність - це коли від народження до смерті відчуваєш, що ти дійсно живеш, як людина, а не існуєш, як живий організм.
                                                                          Л. Юрчак  

четвер, 29 листопада 2012 р.

Ви любите своє місто?!

Цій статті уже 22 роки. На жаль, не втратила вона своєї актуальності й до сьогодні. Тому відважився поділитись нею із Вами.

Ви любите своє місто? То подивіться на нього очима патріота, якому зрозумілі й близькі його біди і болі та який хоче і може щось здійснити в тій долі на краще, хоч це нелегко.


пʼятниця, 9 листопада 2012 р.

Чому збайдужіли..?

Хоч вкрай рідко та все ж примушую себе посидіти трошки на самоті у роздумах, щоби відволіктись від щоденних турбот і клопотів. І щораз частіше помічаю, що в моїй душі починає звивати собі гніздечко... байдужість. Однак, швидше за все, що цю бактерію я підхопив у середовищі своїх близьких чи знайомих.
А тому, шановні "свободівці" й читачі, хотів би із Вашою допомогою знайти відповідь на кільканадцять запитань. Очевидно, що вони риторичні. Гадаю ці проблеми не дають спокою не тільки мені одному. Так, я трошки ідеаліст. Та виглядає, що настала година "Ч", аби нарешті переоцінити події навколо нас.


вівторок, 30 жовтня 2012 р.

Непричесані гадки /ІІІ/

В епоху інформаційного прогресу на людину "звалюється" шквал інформації. Не все можна запам'ятати. А часом буває, що на гадки приходять надзвичайно цікаві аналогії. Публікуватиму тут майже всі свої здогадки й припущення, або ж щось із того, що вдалось почути від інших співрозмовників.