Чим Г. Удовенко кращий..?

Минуло понад 13 років із дня трагічної загибелі без перебільшення легендарного лідера НРУ В'ячеслава Чорновола, але крапку в цій лабіринтовій справі не поставлено і до сьогодні. Принаймні, офіційної версії причин автокатастрофи не повідомляється. Розміщуючи цей матеріал, який читав ще позаторік на сайті УНІАН, хотів би, аби читачі реконструювали у своїй пам'яті події понад 13-літньої давності і зробили відповідні висновки напередодні чергових "виборів". 

Висування від Руху колишнього міністра закордонних справ Геннадія Удовенка кандидатом у Президенти свідчить про те, що в Русі серйозно відносяться до боротьби за владу. Тільки не в державі, а за владу в самій партії - тут іде боротьба навколо посади голови організації.

Кандидатуру Г. Удовенка на недавньому з'їзді підтримував голова організації В'ячеслав Чорновіл. Взагалі В. Чорновіл має до Г. Удовенка давні симпатії: той, займаючи посаду представника України в Організації Об'єднаних Націй, не відмовився зустрітися з колишнім дисидентом, тодішнім опозиціонером під час його візиту в США. Якщо врахувати, що це сталося невдовзі після перших демократичних парламентських виборів, тобто ще тоді, коли В. Чорновіл за інерцією залишався для влади найбільш одіозною фігурою, то такий крок не міг не запам'ятатися. Крім того, ходили чутки, що Г. Удовенко був відправлений на пенсію з посади представника України в ООН після того, як більшість співробітників представництва проголосували за В'ячеслава Чорновола на президентських виборах 1991 року (щоправда, потім Г. Удовенко повернувся на дипломатичну роботу).

Однак у висуванні, як одностайно вважають аналітики, непрохідної фігури Геннадія Удовенка симпатії, якщо й зіграли якусь роль, то далеко не головну. Причина тут зовсім в іншому. Сьогодні, як ніколи раніше, в Русі сильні античорноволівські настрої. На засіданнях парламентської фракції Руху голосно звучать вимоги про його відставку.

 /Додам, що Олександр Лавринович, теперішній міністр юстиції, також був серед тих "шантажистів" і подаю цитату із спецпроекту УНІАН "Вибори - 99" (переклад мій ): 

О.Лавринович: необхідна заміна керівника фракції Руху

4 лютого. Без заміни керівника парламентської фракції Народного руху України неможливо вийти з кризової ситуації, що склалася в партії, вважає член фракції, народний депутат Олександр ЛАВРИНОВИЧ. В інтерв'ю УНІАН він сказав, що «кожен, хто не байдужий до діяльності другої найбільш потужної партії в Україну і спостерігає за її діяльністю, може зробити свої висновки». За словами О.ЛАВРИНОВИЧА, в НРУ «будуть здійснюватися кроки з тим, щоб найбільша «неліва» партія напередодні президентських виборів не втрачала суспільної підтримки, а нарощувала її». /

Більшість членів фракції вимагає цього в ультимативній формі. Так само ставилося питання і на нещодавньому з'їзді партії. У свій час статут партії вимагав, щоб голова обіймав посаду не більше двох термінів. Але згодом його переробили, як вважають опоненти, «під Чорновола», і тепер цей документ дає можливість керувати партією без обмежень у термінах. (До речі, у свій час так само зробили з статутом ДемПУ, і в ній сьогодні йде боротьба навколо усунення керівника партії Володимира Яворівського.) В'ячеслав Чорновіл, який очолює організацію з 1992 року, категорично відмовляється поступатися кріслом і вживає енергійних заходів для збереження свого впливу. За безпрецедентно короткий час він по декілька разів об'їхав регіональні організації і таки домігся усунення найбільш опозиційно налаштованих керівників, зокрема голови Львівської організації Руху Олександра Гудими. Головою організації В'ячеслав Чорновіл став після президентських виборів 1991 року, коли програв Леоніду Кравчуку. Очевидно, що може повторитися ситуація, коли кандидат в Президенти від Руху у разі не дуже розгромної поразки буде претендувати на керування партією, чого не може допустити В. Чорновіл. Для цієї ролі якраз і підійшла особистість «непрохідного» Геннадія Удовенка. Сам В. Чорновіл не ризикнув висуватися на партійному з'їзді (раніше він зробив це на одному з рухівських зібрань, на якому відбулося попереднє висунення, і програв колишньому голові Тернопільської держадміністрації Богдану Бойку).

Чому ж настільки популярний у свій час в партійних рядах В'ячеслав Чорновіл так втрачає популярність? Колишній дисидент декларував свою опозиційність до колишнього комуніста Л. Кравчука та його комуністичного оточення. Саме цим він і завоював симпатії переважної більшості членів організації. Після драматичної внутріпартійної боротьби він обіграв своїх опонентів, які наполягали на тому, щоб Рух став опорою Л. Кравчука. Гучні декларації про опозиційність закінчилися тим, що на виборах 1994 року Рух не висував свого кандидата в Президенти. А перед другим туром президентського марафону В. Чорновіл закликав голосувати за Л. Кравчука як «за менше зло» для України /відтоді цю технологію частенько в Україні брали на озброєння. а свідомі українці в таких випадках вкотре переконуються, що "не важливо як голосують, а - як рахують -- прим. моя/. Напередодні попередніх президентських виборів В'ячеслав Чорновіл називав Леоніда Кучму небезпечною для України фігурою, яка може позбавити державу незалежності. Сьогодні В. Чорновола звинувачують у тому, що він поставив організацію в повну залежність від Президента Л. Кучми./Тут пригадуються мені рядки із стінгазети, які прочитав у львівській середній спеціалізованій школі №46 м.Львова, яка носить ім'я очільника Руху. У них були спогади співкамерника, але не суть у словах, а у тому, що цей в'язень був... євреєм. Це було у ті часи нормою, якщо не вимогою. Адже практично з усіма політв'язнями-українцями сиділи політв'язні-євреї. Спитаєте: чому? Щоби довідатись, чи бува зек не заражений бацилою націоналізму (і якщо підозри підтверджувались - той в'язень практично не мав шансів вийти на волю!?). Тобто, ті які мали вплив на лідера виїхали на самолюбстві Чорновола, вивчивши в тюрмі його характер - прим. моя/. І якщо члени партії і дістають посади в уряді, то далеко не ключові. Тобто підтримуючи Л. Кучму, рухівці майже не мають впливу в системі виконавчої влади. Особливо похитнуло авторитет В'ячеслава Чорновола те, що, на думку опозиції, він під час виборів керівництва Верховної Ради зробив все, щоб не допустити на цю посаду колишнього міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Юрія Костенка, чия популярність зростає в партійних рядах. Опозиціонери вважають, що В. Чорновіл бачить у Ю. Костенку свого конкурента на посаду голови Руху. Сьогодні в Русі поширений лист частини голів крайових організацій з вимогою прискорити проведення другого етапу партійного з'їзду. Однак, античорноволівська опозиція висловлює побоювання, що це робиться з подачі В. Чорновола, який прагне якомога швидше провести другий етап, щоб виключити з Руху опозиційно налаштованих членів партії. В. Чорновіл не зацікавлений в тому, щоб опозиція набрала чинності між етапами з'їзду.

                                                                                        Юрій ЛУКАНОВ (УНІАН)